Cures.media

Любов та роботи. Як автоматизація допомагає боротися із вигоранням лікарів

В середньому лікар, що займається супроводом пацієнтів, витрачає безпосередньо на діагностику та лікування не більше 30% свого робочого часу. Решта 70% — це бюрократія та ведення документації, відповіді на типові запитання, психологічна підтримка пацієнтів та адміністративні задачі. 

Історія сімейної лікарки


Це Дарина Дмитрієвська, моя близька подруга й одна з найбільш популярних сімейних лікарів в Києві. 

Рік тому в неї було задекларовано 2 тисячі пацієнтів. Майже щодня вона вела переписку як мінімум із 20 людьми. Типовими запитами були симптоми ОРЗ та підозри на ковід, питання по декларації, вакцинація. 

Потік пацієнтів, що писали у месенджери та телефони, не згасав навіть у вихідні та у час відпустки. 

Так виглядав її типовий день відпустки 👇



Як вигорають лікарі?


Відповідно до огляду MedScape за 2020 рік, серед медиків різних спеціальностей хоча б раз мали симптоми вигорання від 29 до 55% медичних працівників. 



В топі спеціальностей по вигоранню:
урологи (54%)
неврологи (50%)
нефрологи (49%)
ендокринологи (46%)
сімейні лікарі (46%)

Є кілька різних схем, які намагаються пояснити причини вигорання медичних працівників. 

Один з них найбільш простий. Він складається з двох факторів: вимог та ресурсів. Якщо вимоги зростають або ресурсів не вистачає лікар може вигоріти. 



Для лікарів типовими симптомами вигорання є виснаження та цинізм. Тобто лікар, що вигорів, буде відчувати апатію, відсутність бажання допомогти, може ставати грубим та неемпатичним по відношенню до своїх пацієнтів. В крайніх своїх проявах вигорання може призводити до депресії чи навіть до самогубств. 

В топі причин вигорання:
купа бюрократії (55%)
ненормований час на роботі (33%)
неповага з боку колег (32%)
впровадження нових технологій (30%)

Відповідно, переглядаючи цю статистику, ми розуміємо, що ризики Дарини вигоріти вкрай високі. Але чи можуть їй зарадити технології? 

Чатбот “Моя лікарка” в епоху ковід


Разом з Дариною Дмитрієвською ми розробили чатбота, задачею якого було розвантажити лікарку від типових запитань пацієнтів. І при цьому дати пацієнтам відчуття захищеності та турботи. 

В чатботі “Сімейна лікарка” за основу був взяти стандартний протокол опитування пацієнтів із симптомами ОРЗ. Бот запитував користувачів, як вони себе почувають, чи є в них температура, чи болить горло, чи закладений ніс, чи є кашель. І по комбінації симптомів міг виявити червоні прапорці. 

В результаті лікарка змогла розвантажити себе від типових запитань і працювати лише з пацієнтами, яким, дійсно, було необхідна її допомога. 



За два роки роботи боту ботом скористалося 2500 людей (це, до речі, більше ніж задекларованих пацієнтів). Кожен пацієнт використав бот в середньому три рази. 

Якщо врахувати, що тривалість переписки за пацієнтом — 2 хвилини. То за 2 роки він зберіг 750 робочих годин лікарці. Це три місяці повноцінної роботи. 

Автоматизація чи любов?


Один з частих аргументів, чому клініка не хоче впроваджувати автоматизацію спілкування з пацієнтами є те, що є острах стати менш людяними. 

“Що це таке? Невже чатбот зможе замінити людське спілкування? Не думаємо, що нашим клієнтам таке сподобається”, — кажуть мені клієнти. 

В реальності ж чатбот забирає у лікаря рутинну частину роботи. А лікар, що відпочив, прочитав у вільний час нові апдейти медичних досліджень та просто добре виспався, зможе надати значно кращий сервіс. А клієнти в такому разі з радістю підуть назустріч на шляху до продуктивної співпраці. 



Супровід пацієнтів Кейси Бізнес-процеси
Made on
Tilda